До головної... |
Особиста думка. Банк Антон Коноваленко Додаток 26.11 |
Звернення 3. Додаток 11 Додаток 11 До Звернення 3 "Порушення ПАТ "ТойБанк" (ТаГрупа) деяких Законів, Актів та Норм чинного законодавства України" Банк і його працівники (співробітники) систематично порушують норми чинного Законодавства України, а саме, норми Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", далі Закон. 01 26 червня 2020 року Банк отримав від Підприємства лист №56016 від 26.06.2020 р. — реєстраційні дані листа присвоєні Банком, №696 від 23.06.2020 р. — реєстраційні дані листа присвоєні Підприємством — див. додаток Пояснення 1 із додатками. Розбивка на абзаці Пояснення 1 наведено у Додатку 5 до даного Звернення 3. 02 На вказаний лист — Пояснення 1 — Банком надано Відповідь 2, див. Додаток 4. 03 В Поясненні 1 Підприємство наводить таку цитату з одного із листів Банка: "Оскільки термін проходження Вами повторної ідентифікації прострочено, Банк буде змушений заблоковувати Ваші рахунки протягом наступного календарного місяця" та вказує, що, цитуємо "Банк робить вигляд, що Клієнтом "повторна ідентифікація прострочено", насправді ж це Банк не в змозі належним чином провести ідентифікацію, а трактування Банком діючого законодавства України не відповідає дійсності та є прямим порушенням не тільки низки законів, які регламентують підприємницьку діяльність в Україні, а і суперечать нормам Конституції України та міжнародного права." 04 Банк у Відповіді 2 надає деякі цитати з Закону та з Положення про здійснення банками фінансового моніторингу" але ж ці цитати мають дуже загальний характер. До цих цитат Банк додає пункти Договору Банка із клієнтами, які теж не мають ніякого відношення до питань, які наведені у листи підприємства — див. Пояснення 1. 05 Наприклад, Банк у Відповіді 2 вказує, абзаци 09-12, цитуємо: "У відповідності до пункту 13 Додатку 1 до Положення, Банк зобов'язаний забезпечувати актуалізацію даних про клієнта (отриманих та існуючих документів, даних та інформації про нього): 1) не рідше одного разу на рік, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є високим; 2) не рідше одного разу на три роки, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є середнім; 3) не рідше одного разу на п'ять років — в інших випадках за умови відсутності підозр." Але ж Банк не вказує, якій саме пункт він використовував по відношенню до Підприємства та не додає ніяких доказів або прикладів щодо того, яким саме чином, по якім критеріям, він оцінює ризик ділових відносин стосовно Підприємства та до якої саме групи ризику Банком віднесено Підприємство. Відзначимо, що згідно Закону — Розділу IV. Належна система управління ризиками, пункту 36, цитуємо: "36. Банк документує процес застосування ризик-орієнтованого підходу таким чином, щоб бути здатним продемонструвати його суть (зокрема те, у чому полягає різниця в підходах), прийняті банком рішення під час його застосування та обґрунтованість таких рішень." Однак Банк не надає Підприємству ніяких документів щодо обґрунтовування своїх рішень. Банк не надає Підприємству ніяких даних щодо виконання ним Закону — Розділу IV. Належна система управління ризиками, пункту 54, цитуємо: "54. Банк за результатами здійснення оцінки ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) із клієнтом установлює рівень ризику, використовуючи скорингову ризик-модель, що враховує наявність притаманних клієнту, його діяльності (у тому числі тієї, що очікується на етапі встановлення ділових відносин із клієнтом) критеріїв ризику." 06 Слід підкреслити, що вислів Банку, цитуємо: "Банк буде змушений заблоковувати Ваші рахунки" взагалі існує за межами законодавчого поля та здорового глузду — не існує в чинному Законодавству України такого поняття, як "блокування рахунків". Поняття "блокування рахунків" взагалі відсутнє у чинному Законодавстві України — ось як трактує Закон дії, якими Банк погрожує Підприємству, цитуємо Розділ 1: Загальні положення. Стаття 1. Визначення термінів. Пункт 1: "25) замороження активів — заборона на здійснення переказу, конвертування, розміщення, руху активів, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, на основі резолюцій Ради Безпеки ООН, рішень іноземних держав, суду" Риторичне питання: "Банк може пред'явити прийняті щодо Підприємства резолюцію Ради Безпеки ООН, рішення іноземних держав, рішення суду?" Відповідь — категоричне ні! 07 Банк у Відповіді 2 посилається на цитуємо дослівно: "Банк у власній діяльності суворо дотримується вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України та нормативно-правових актів Національного банку України в частині проведення ідентифікації та верифікації Клієнтів, зокрема: — Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06.12.2019 № 361-ІХ із змінами і доповненнями (далі — Закон )…" Звертаємо увагу на номер та дату редакції Закону, вказану Банком — №361-ІХ від 06.12.2019 р. без конкретної вказівки реквізитів змін і доповнень до нього. Звертаємо увагу на номер та дату листа Банку з посиланням на Закон №361-ІХ від 06.12.2019 р. — 11/106481 від 14.07.2020 р. Діючий станом на 14.07.2020 р. Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" із змінами, внесеними згідно із Законами № 524-IX від 04.03.2020, № 768-IX від 14.07.2020, № 738-IX від 19.06.2020 р. Банк стверджує у листи №1 від 15.06.2020 р., див. Додаток 14 до даного Звернення 3, цитуємо : "Дана вимога регламентується, зокрема ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" №2121-III від 07.12.2000 (зі змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" №1702-VII від 14.10.2014 р. (зі змінами та доповненнями), Положенням про здійснення Банками фінансового моніторингу (затвердженого Постановою Національного Банку України від 26.06.2015 р. N417, з наступними змінами та доповненнями) та внутрішніми процедурами АТ "ТойБанк". Але ж на дату листа — №1 від 15.06.2020 р. — всі ці посилання неправомірні. Статтю 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" виключено — Статтю 64 виключено на підставі Закону № 361-IX від 06.12.2019 р. А Стаття 9 Закону "Про запобігання та протидію…" у чинний редакції взагалі не стосується Підприємства, цитуємо назву: "Правовий статус відповідального працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу." Постанова Національного Банку України від 26.06.2015 р N417 взагалі скасовано – Постанова втратила чинність на підставі Постанови Національного банку № 65 від 19.05.2020 р., а нова редакція "Положення про здійснення банками фінансового моніторингу" затверджена іншою Постановою НБУ. Як все це стосується "сурового дотримання Банком вимог … Закону"? Ніяк. Висновок: Банк Законів України не дотримується. 08 Банк у Відповіді 2 посилається на пункт "Правил (договірних умов) обслуговування суб'єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, самозайнятих осіб, представництв — клієнтів АТ "ТойБанк" (далі — Правила), цитуємо дослівно: "Так, відповідно до п 8.4.7. Правил Клієнт зобов’язаний за вимогою Банку надавати в повному обсязі достовірну інформацію, необхідну для проведення ідентифікації та вивчення Клієнта, уточнення інформації щодо ідентифікації та вивчення Клієнта, з'ясування його особи, суті діяльності і фінансового стану, надавати документи та/або відомості, що підтверджують інформацію щодо фінансової операції в тому числі контрактів та інших документів за експортно-імпортною операцією та/або інші документи відповідно до вимог Законодавства та/або умов Договору." Підприємство звертає увагу, що Банк знову і знову протиправно додає до Законів, Норм та Актів чинного Законодавства України якійсь умови Договору, які Банком вигадані. Банк не має права посилювати відповідальність клієнтів більш, ніж обумовлено Законодавством України, а також перекладати свою, Банка, відповідальність перед Законом за неправильні дії або бездіяльність Банка — на клієнтів. 09 В Пояснення 1 Підприємство відзначає, цитуємо: "Банк робить вигляд, що Клієнтом "повторна ідентифікація прострочено", насправді ж це Банк не в змозі належним чином провести ідентифікацію, а трактування Банком діючого законодавства України не відповідає дійсності та є прямим порушенням не тільки низки законів, які регламентують підприємницьку діяльність в Україні, а і суперечать нормам Конституції України та міжнародного права." У Відповіді 2 на це Банк нібито "відповідає", надаючи перелік пунктів Договору та Правил, не вказуючи нічого конкретного, а потім стверджує у абзаці 24: "Таким чином, порушення вимог чинного законодавства України, а також умов укладених договірних відносин з боку Банку відсутні." Яким це чином відсутні, якщо саме присутні! Банком не вказано не тільки жодного конкретного прикладу, не здійснюється розбір вказаного для Підприємства, Банк взагалі не звертає уваги на думку Підприємства стосовно якості проведення Банком ідентифікації. Підприємство змушено нагадати, що неодноразово надавало за вимогою працівників Банку копії паспортів засновників, але кожного разу знаходилися якісь причини визначити їх якість такою, що робить їх невідповідними вимогам Банку. Але ж, на погляд Підприємства, дані паспортів можна було прочитати і порівняти с тими даними, які вже э в базі даних та архіви Банка. На питання Підприємства про наявність документа, який регламентує вимоги до якості копій документів, відповіді не було. Так і у Відповіді 2, абзац 25, Банк також не вказує, які саме документи Підприємство нібито має надати, цитуємо: "Для вирішення порушеного у Зверненні питання просимо Вас надати запитувані Банком документи та відомості." Які документи? Які відомості? Ніякої конкретики… Скільки раз Підприємство вже зверталося і скільки раз має звернутися "щоб вирішити питання"? Слід підкреслити, ненадання Банком конкретних відомостей щодо тих норм Закону, які він використовує і чому, є порушенням Закону. 10 В момент відкриття рахунку та підписання Договору між Банком і Підприємством Банком здійснено ідентифікацію клієнта згідно Закону, та Додатку 2 до нього — ПОРЯДОК ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта) — пункт 2: "2. Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до встановлення ділових відносин, вчинення правочинів, проведення фінансової операції, відкриття рахунку." Тобто на шостий рік співпраці між Банком та Підприємством (2014-2020 рр.) все дані про Підприємство та його засновників гарантовано є у базі даних Банка. Серед іншого, там мають зберігатися і копії паспортів співзасновників. Виникає питання, навіщо потрібно їх вимагати у Підприємства ще раз? Коли це питання Підприємство адресувало представникові Банка, то почуло у відповідь: "Ми вам рахунок заблокуємо!" Дуже інформативна та ввічлива відповідь. Такі дії Банка та поведінка його працівників зовсім не відповідає вимогам Закону. Згідно згаданому ПОРЯДКУ ідентифікації, верифікації клієнта пункту 7: "Офіційні документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання." Вони не змінилися за останні шість років, навіщо їх додатково перевіряти? 11 Згідно Закону, та Додатку 14 до нього — ПОРЯДОК замороження/розмороження активів — "п. 1. Банк відповідно до частини першої статті 22 Закону про ПВК/ФТ зобов'язаний негайно, без попереднього повідомлення клієнта (особи), заморозити активи, пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням (далі - активи терористів)." Так, Підприємство не заперечує проти "замороження активів без попереднього повідомлення клієнта", але ж якщо вони, активи, вже заморожені, чому не можна повідомити про це клієнта та надати йому інформацію щодо підстав, з яких воно здійснено, щоб клієнт мав можливість їх розморозити згідно чинного Законодавства? Банк не надає Підприємству доступ до активів, однак і не визнає, що вони заморожені відповідно Закону. Підприємство вважає такі дії Банка протиправними, такими що порушують його права, гарантовані йому чинним Законодавством України. 12 Підприємство існує більш ніж двадцять років, тривалий час здійснює підприємницьку діяльність. Підприємство шоковане таким безпідставним застосуванням Банком до нього, звичайного підприємства, норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Вважає, що сам факт цього завдає серйозної шкоди його діловій репутації. 13 Підприємство змушено підкреслити, що насмикати цитат з Законів, Норм та Актів чинного Законодавства України без наведення яких би то ні було доказів та конкретних прикладів і посилань на відповідні пункті Законів України, як це робить Банк, не означає їх виконувати, не означає, що таки посилання є дійсними без зазначення відповідних прикладів та доказів! Насправді ж таки посилання є безпідставними и нічого не означають, а дії Банка, які він вважає виправданими такими посиланнями, є протиправними. Таке відношення до Законів, Норм та Актів чинного Законодавства України э протиправною профанацію використання саме цих Законів. Однак саме такої манери поведінки у повсякденній практиці та листуванні дотримується Банк, якій не надає жодного конкретного прикладу, жодного доказу законності своїх дій. Банк змушує марно витрачати час і Підприємство і працівників НБУ на те, щоб розбирати всі ці протиправні дії та бездоказові висловлювання Банка, які не мають під собою ніяких підстав. Такі дії Банка несуть загрозу стабільності банківської системи України та поставили під загрозу саме існування українського підприємства всупереч норм чинного Законодавства України. Підприємство змушено звернутися до НБУ з проханням даті цім діям Банка відповідну оцінку та покласти на Банк фінансової та адміністративні санкції відповідно до чинного Законодавства України. 14 Підприємство нагадує — внаслідок дій Банка воно вже п’ятій місяць поспіль не має доступу до своїх активів. Підприємство змушено звернутися до НБУ з проханням, відповідно до чинного Законодавства України, зобов’язати Відділ внутрішнього аудита Банка на підставі Звернень 1, 2 і 3 Підприємства провести, нарешті, серйозне розслідування того, яким саме чином виникла ця ситуація і якими діями співробітників Банку вона інспірована, внаслідок якій Підприємство вже п’ятий місяць не має доступу до своїх активів.
|
|