• Новини
• Спонcорам
• Бiблiотека
• Автори
• Пiдприємство

Коли душа, мов одяг затісна,

І все моє не лізе по кишенях,

То певно вже, то дійсно вже - весна

З цілунком неба у зелених жменях.

І вже неначе квітне щось таке

Всередині, в моїй підземці власній,

Де світло п'яно-дивне і легке,

Отам, воно в окличній формі, власне,

Сидить і ніжність генерує знов.

***

Чи чув ти, як шепочуть квіти,

Як голоси їх збуджено тремтять

У час, як влітку пізно сутеніти

Почне без нас?

У час, коли надірвано дзвенить

Цілунок ночі на моїх зап'ястях,

Коли у тиші позіхає мить,

Й близьким - незручним - видається щастя.

Чи знав?..

2008