До головної...

Безумовний Закон


Єгор Кузьмічов


Додаток 6

У кiнець |  Попередній |  Наступний |  Повернутись...

Редакція — Усім


Додаток 2.5.

До Листа

Вих. № ЗП-МФУ-001 від "24" січня 2022 р.

"Щодо надання державного фінансування

з метою реалізації норм чинного Законодавства України"


Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, ЗАКОН УКРАЇНИ


Щодо норм Закону України

"Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні",

далі Закон 3

01 В преамбулі Закону 3 визначено, цитуємо:

"Цей Закон створює правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні, встановлює державні гарантії їх свободи відповідно до Конституції України, Закону України "Про інформацію" та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових документів".

В нашому випадку необхідно, дуже важливо, відмітити встановлення державних гарантій свободи друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні відповідно, перш за все, до Конституції України.

Це підкреслює вторинність всіх інших Законів, які можуть уточнювати, але не можуть забороняти те, що дозволено Конституцією.

Не можуть бути визнані таки уточнення Конституції, яки заперечують випуску Видань.


02 В пункті (абзаці) 1 статті 2 Свобода діяльності друкованих засобів масової інформації Закону 3 вказано, цитуємо:

"Свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України і відповідно до цього Закону означають право кожного вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації, крім випадків, визначених законом, коли обмеження цього права необхідно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя".

Свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань це ще і здійснення цього мовою, якою вони випускаються. Встановлення будь-яких обмежень, або додаткових умов впуску видань на той чи іншої мові — порушення конституційних прав громадян.


03 Також в пункті (абзаці) 2 статті 2 Свобода діяльності друкованих засобів масової інформації Закону 3 вказано, цитуємо:

"Друковані засоби масової інформації є вільними. Забороняється створення та фінансування державних органів, установ, організацій або посад для цензури масової інформації."

Нав’язування виданням мови, на якої вони нібито повинні виходити, це порушення даної статті.


04 В пункті (абзаці) 4 статті 2 Свобода діяльності друкованих засобів масової інформації Закону 3 вказано, цитуємо:

"Держава гарантує економічну самостійність та забезпечує економічну підтримку діяльності друкованих засобів масової інформації, запобігає зловживанню монопольним становищем на ринку з боку видавців і розповсюджувачів друкованої продукції. Заходи, спрямовані на забезпечення економічної підтримки діяльності друкованих засобів масової інформації, визначаються Кабінетом Міністрів України".

Яка може бути економічна самостійність російськомовних видань, якщо зобов’язати їх додатково випускати україномовні видання без держаної підтримки?


05 Треба розглянути також Статтю 4. Мова друкованих засобів масової інформації Закону 3, цитуємо:

"Видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, здійснюється державною мовою.

Застосування мов у друкованих засобах масової інформації визначає Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Дуже категорична вимога "Видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, здійснюється державною мовою." потребує уточнення.

Стосується це тільки державних друкованих засобів масової інформації, а приватні виключені із розгляду в цьому Законі 3, або стосується взагалі всіх без виключення засобів масової інформації, що зареєстровані в Україні?

Це питання до Конституційного Суду.

Якщо розглядати історію питання, слід підкреслити, що Редакція правцю на цьому рикну, ринку друкованих засобів масової інформації с серпня 1999 року, майже 22 роки.

Мовна політика дуже сильно змінилася за ці роки.

Так, Редакція почала працювати в той момент, коли мовна норма цього закону прямо заперечувала дискримінацію за ознакою мови, а мову видання обирав видавець.

Потім вона дозволяла друкуватися на будь-якої, іншої ніж українська, державна, мова, залишаючи це питання на розсуд видавця.

Як трактувати безумовність останній редакції цього Закону?

Як пряме знищення видань, які до появи цього Закону видавалися іншими, ніж українська мова?

Як причину для анулювання Свідоцтв про державну реєстрацію, яки було надано в 1999, 2002 та 2003 роках?

Однак це буде порушення всіх прав та свобод громадян України, яки в силу тих чи інших причин не володіють державною мовою на достатньому рівні.


06 В Розділ II. Організація діяльності друкованих засобів масової інформації Статті 6. Діяльність друкованих засобів масової інформації Закону 3 надається таке роз’яснення, цитуємо:

"Діяльність друкованих засобів масової інформації — це збирання, творення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів.

Діяльність друкованих засобів масової інформації, спрямована на отримання прибутку, є підприємницькою діяльністю у цій сфері і здійснюється на основі цього Закону, Закону України "Про підприємництво" та інших актів чинного законодавства України.

Діяльність друкованих засобів масової інформації забезпечується самостійністю її суб’єктів у всіх видах відносин, пов’язаних із здійсненням їх прав і обов’язків. Втручання в діяльність друкованих засобів масової інформації поза межами, визначеними цим Законом, забороняється."

Якщо звернути увагу на те, що головною метою діяльності видавництв стосовно інформації є "її поширення серед читачів", то стає цілком зрозуміло, що обмеження видань за мовною ознакою, є обмеження права читачів одержувати інформацію на тієї мові, яка їм зрозуміла.

Для видців це також обмеження їх підприємницькою діяльністю спрямована на отримання прибутку.

Треба підкреслити, "діяльність друкованих засобів масової інформації забезпечується самостійністю її суб’єктів у всіх видах відносин, пов’язаних із здійсненням їх прав і обов’язків."


07 Для нас також дуже важлива Стаття 15. Відмова в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації Закону 3, цитуємо:

"Відмова в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації можлива тільки з таких підстав:

1) якщо назва друкованого засобу масової інформації, його програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість суперечать статтям 3 і 4 цього Закону;

2) якщо реєструючим органом уже раніше видано свідоцтво друкованому засобу масової інформації з тією ж назвою, за винятком видань, що виходять різними мовами;

3) якщо заяву подано до закінчення року з дня набрання законної сили рішенням про припинення діяльності друкованого засобу масової інформації;

4) якщо засновником (співзасновниками) порушено вимоги статті 10 цього Закону;

5) якщо засновниками (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації виступають органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування.

У письмовому повідомленні про відмову в державній реєстрації зазначаються підстави, передбачені цією статтею Закону".

В цієї статті прямо вказані засади для анулювання Свідоцтва про державну реєстрацію видань, в яких вказано інші, ніж державна, мови видання. Тобто Видання Редакції, при прямому трактування норм цього Закону 3 підлягають закриттю, Свідоцтва їх анульовані, плоди двадцятирічної праці мають бути знищені, а працівники, громадяни України, залишіться без коштів, та мають помирати від голоду?