• Новини
• Спонcорам
• Бiблiотека
• Автори
• Пiдприємство

Національний банк України — Підприємству

Національний банк України, далі НБУ

вул. Інститутська, 9. м. Київ. 01601, Україна

телефон: 0-800-505-240

факс +380 (44) 230-20-33, 253-77-50

e-mail nbu@bank.gov.ua

Код ЄДРПОУ 00032106

№20-0006/60892 від 21.10.2020 20:34:02

Підприємство

Адреса

Про розгляд звернення

Національний банк України у межах наданих повноважень розглянув звернення ТОВ "Підприємство" (далі — Товариство) від 19.09.2020 №ЗП-НБУ-001 стосовно проблем у взаємовідносинах з АТ "ТойБанк" (далі Банк), зокрема щодо відсутності у Товариства доступу до рахунку та повідомляє таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної в лади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про Національний банк України" (далі Закон про Національний банк) визначено, що Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Відносини, що виникають у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (у тому числі відносини між банком як суб'єктом первинного фінансового моніторингу та клієнтом банку) регулюються Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06.12.2019 № 361-IX (Відповідно до пункту 1 розділу X "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" набрав чинності 28.04.2020.) (далі — Закон №361), іншими законодавчими актами України, що регулюють діяльність суб'єктів фінансового моніторингу, актами Кабінету Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами.

При цьому, на момент, зокрема, першого та повторного звернень Банку до Товариства з метою уточнення інформації про клієнта, діяв Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 14.10.2014 №1702-VII (2 Діяв до 27.04.2020.) (далі — Закон № 1702).

Відповідно до статей 6, 11 Закону № 1702 банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний був, зокрема, здійснювати вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта у випадках, встановлених законом; проводити аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; здійснювати управління ризиками з урахуванням результатів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведе них ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта.

Аналогічні вимоги на сьогодні містяться у пунктах 3, 4 та 5 частини другої статті 8 Закону № 361 відповідно до яких на банк як суб'єкта первинного фінансового моніторингу покладено обов'язки забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтовний підхід та вживати належних заходів з метою мінімізації ризиків бути використаним з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення; здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів; забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльності та ризику, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов'язаних з фінансовою(ими) операцією (ями).

Відповідно до частини другої статті 7 Закону № 361 застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами банку з питань фінансового моніторингу.

У свою чергу, згідно з вимогами частини дев'ятої статті 9 Закону № 1702 банки як суб'єкти первинного фінансового моніторингу зобов'язані були під час ідентифікації та верифікації клієнтів — юридичних осіб, серед іншого з'ясовувати дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).

Аналогічні вимоги на сьогодні містяться у пункті 34 частини першої статті 1 Закону № 361 відповідно до яких заходи належної перевірки клієнтів, зокрема, включають встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності), а також забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

Згідно з частиною сьомою статті 9 Закону № 1702 банк мав право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію та/або офіційні документи, необхідну (необхідні), зокрема для вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також для виконання інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Аналогічні вимоги на сьогодні також передбачені частиною шостою статті 11 Закону № 361.

Статтею 10 Закону № 1702 було передбачено підстави, за яких банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу мав право/зобов'язаний був відмовитися від обслуговування, встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції.

На сьогодні, підстави відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції встановлено статтею 15 Закону № 361 відповідно до норм якої, зокрема, банк зобов'язаний відмовитися від проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.

Відповідно до статті 18 Закону № 361 та статті 63 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі — Закон про банки) Національний банк України здійснює нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю банків, зокрема, шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі безвиїзних, у встановленому ним порядку.

При цьому порядок проведення перевірок встановлено Положенням про порядок організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.06.2020 № 90, яким зокрема визначено перелік підстав для здійснення відповідних перевірок.

Заходи впливу за порушення банками, зокрема, законодавства з питань фінансового моніторингу Національний банк України застосовує на підставі результатів (матеріалів) перевірок банків з питань дотримання вимог законодавства з питань фінансового моніторингу (Відповідно до вимог статті 73, 74 Закону про банки та абзацу третього пункту 3.1 глави розділу І Положення про застосування Національним банком заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 №346).

Водночас повідомляємо, що на виконання положень частини шостої статті 74 Закону про банки та частин шостої-восьмої статті 68 Закону про Національний банк, Національний банк України розміщує (публікує) в установленому ним порядку на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку України (http://bank.gov.ua/ua/news/all?tags=corrective_measures&page=1&perpage=5) інформацію, пов'язану з порушенням банками законів України та/або нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють відносини у сфері законодавства з питань фшансового моніторингу, із зазначенням зокрема, назви банку, загальних відомостей щодо застосованих заходів впливу, загальних відомостей щодо порушень, за які застосовано заходи впливу

При цьому до повноважень Національного банку України, визначених Законом про Національний банк та Законом про банки, не відноситься розгляд спорів між банками та їх клієнтами.

Відповідно до статті 55 Закону про банки відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

При цьому органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов'язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом (стаття 5 Закону про банки).

Таким чином, вирішення порушеного Товариством у зверненні питання має здійснюватися безпосередньо з Банком відповідно до вимог чинного законодавства або, враховуючи положення статті 55 Конституції У країни та статей 15, 16 Цивільного кодексу України, у судовому порядку.

Одночасно повідомляємо, що за інформацією, отриманою від АТ "ТойБанк" в порядку безвиїзного банківського нагляду. Банком з порушеного у зверненні питанні було надано роз'яснення Товариству у тому числі листами від 14.07.2020 № 11/106481 та від 14.07.2020 № 11/106482.

Директор Департаменту банківського нагляду
Їм’я Прізвище