• Новини
• Спонcорам
• Бiблiотека
• Автори
• Пiдприємство

В роки початку моєї водолазної кар'єри (в шістдесяті роки минулого століття) у нас цивільної літератури по безпеці водолазних робіт майже не було, тільки куці стандартні правила. Щорічно ми - водолази збирались звідусіль для проходження курсів підвищення кваліфікації (класності), та обов'язкової здачі заліків по водолазному техмінімуму. Ось тут і спливали всі новини наших спільних, але розпорошених справ, ділились досвідом, згадували повчальні випадки. Все це в стилі морських байок. Трагічні випадки шляхетно розквічувались і передавались із вуст в уста з гумором, мовляв, залишився живий-здоровий, так чого ж жахатись, - радій вдачі та другому наказуй не повторювати прикрі помилки.

Ось, наприклад, запам'яталась така байка:

- Це що! Ось наш мічман утнув...

Довелось виконувати суднопідйомні роботи. З фарватеру треба було прибрати потоплене судно. Мічман наш за характером лінькуватий, не дуже, скажемо, рвався до повсякденних робіт. Все більше молодь впрягав. На розвідку ж при організації робіт йому обов'язково треба було йти під воду.

Ось і цього разу з початком робіт він пішов під воду першим.

Треба було обстежити характер положення судна, намітити план заводу тросів під об'єкт. Надто пожмакане судно лежало на килі з великим нахилом на правий борт. Поколотилися ми потім там вдосталь.

Так ось, спустився він якраз на нижню палубу, заглянув у розпанаханий трагічними подіями трюм, і раптом угледів вглибині серед хаосу і нагромадження всілякого вантажу ящики з пляшками. Запримітив, а спочатку взявся за звичну роботу; треба було по телефону дати змістовну оцінку загальної ситуації, видати попередні розпорядження.

По закінченню обов'язкових детальних обстежень згадав, а, вірніше, тільки про це і думав весь час, про загадкові ящики і вирішив навідатись в Нептунову схованку. З великими труднощами, але дістався до потаємного добра. Шампанське!.. Аж подих перехопило від несподіванки. Взяв пару пляшок. І тут його здолало спокусливе бажання посмакувати нектаром в пляшках, Зогледівся в сутінках і виявив повітряний простір під стелею в стороні від люка виходу з трюму. Підгріб туди. Встав на якісь конструкції, звівся і потрапив у повітряний простір по груди в воді.

Добряче провентилював застійне повітря достатньою подачею повітря через стравлюючий клапан водолазного шолома і приступив до задуманої занадто ризикованої операції. Набрав надлишку сигнального фалу та й накинув його навхрест на штирі переднього ілюмінатора шолома. Піднатужившись, згвинтив ілюмінатор. Десь примостив його пообабіч себе та й заметушився відкорковувати пляшку. Пробка міцно сиділа в горловині. Навколишній тиск оточуючого середовища на глибині врівноважував тиск газів всередині товщелезної пляшки. Під водою всі предмети візуально здаються набагато більшими.,,

На смак прохолодне шампанське виявилося оригінальним. Парціальний тиск складових газу, мабуть, вплинув на звичне смакове сприйняття. Скільки часу насолоджувався райським питвом наш гурман історія замовчує. Пора кінчати трапезу. Взявся розшукувати ілюмінатор... Нема! Обмацав все навкруг... Нема!..

Жах поповз в душу. Миттєво внтверезів від азарту і хмелю. Десь, мабуть, зачепив його своїми незграбними рухами, і ілюмінатор шубовснув вниз... Де його тепер шукати й як дістати? З розгерметизованим шоломом не підеш вглибину. Час на безперспективне міркування сплинув. Пора по телефону звітувати наверх з покаянням:

- Братва! Ілюмінатор передній загубив. Майнайте запасний. Страхуючого водолаза на підмогу прошу!

Спантеличений такою звісткою забезпечуючий водолаз передав отримане прохання офіцеру, який чергував на кораблі. Чергував бувалий мореман. Звістка його авжеж не порадувала, але він спокійно вислухав повідомлення і поспішив до місця спусків. Взяв телефон і співчутливо повідомив страждальцю:

- Спуск страхуючого водолаза дозволяю. Не метушись, чекай... камбала! - ось так нагороджують нешанобливим прізвиськом, повік не відмиєшся - клеймо! Мабуть, здогадався про обставини, що склалися.

Треба було чекати хвилин п'ятнадцять. Опора під ногами водолаза була ненадійна, та й вчепитись руками за щось капітальне не було можливості. Треба було весь час безпорадно балансувати без зайвих рухів. Не позаздриш! Карав, напевно, себе за зухвалість поведінки під водою. Та й як тепер підлеглі його вчинок сприймуть? Звісно, у випадку талану йому було б чим похизуватись - "ас"!

Підняли ми бідолашного, визволили з пастки.

Шампанського вистачило всім і надовго. Пили не з келихів - квартами, але смачно, У мічмана з того часу відраза до вишуканого напою - "камбали" шампанського не п'ють.

2007