• Новини
• Спонcорам
• Бiблiотека
• Автори
• Пiдприємство

В легендах і міфах стародавньої Греції велика увага приділяється різним звичкам і ритуалам, що їх дотримувались Олімпійські боги і які вони заповідали простим смертним. Однією із таких традицій було застілля. На священному Олімпі навіть існувала спеціальна посада розпорядника трапез, яку посідала богиня Геба. Вона прискіпливо відслідковувала порядок змін страв на столі і особисто розливала богам і богиням вино у кубки і чаші.

Особливо чітко додержувався ритуал черговості подачі перших шести змін страв. Спочатку подавались страви, приготовані із м'яса білих священних биків, присвячених головному божеству грецького пантеону - Зевсу. Потім йшли вироби з ніжної парної телятини на честь дружини Зевса богині Гери. Далі були рибні страви на честь бога морів Посейдона. За ними подавали сири і молочні страви на честь богині Афіни, різні випічки з борошна на честь богині Деметри, салати з коренеплодів типу моркви, буряка, земляної груші - на честь бога підземного царства Аїда. Не була обійдена увагою й решта богів і богинь. Артеміді присвячувались страви з птиці, Афродіті - ягоди і плоди, Гестії - печені овочі і фрукти. Богу Аполону, покровителю мандрівників і лікарів, присвячували страви із трав. Войовничому Аресу - виготовлені за особливим рецептом страви із внутрішніх органів тварин - нирок, серця, печінки, тестикул. На честь бога-коваля Гефеста подавались солодощі.

Не відставали від небожителів і земні володарі. Той же Юлій Цезарь часто давав святкові застілля з 15-18 перемінами страв. А після історичної перемоги в Іспанії, взагалі наказав накрити в Римі двадцять дві тисячі святкових столів. Як свідчить давньоримський історик Светоній, тоді тільки дивовижних риб мурен було подано шість тисяч штук.

У іншого римського імператора - Тіберія Клавдія, на острові Капрі було збудовано дванадцять спеціальних трапезних будинків, в кожному з котрих готували і подавали страви на честь одного з 12 божеств Олімпу. Тривали такі застілля по півтора-два тижні.

Не дивно, що при такому непомірному харчуванні потрібні були якісь особливі засоби, щоб допомогти організмові впоратися з супернавантаженнями. В легендах мовиться, що після переїдання бог Зевс випивав ківшик темно-коричневого настою з молодих горіхів. Достеменно не відомо, як цей напій готували на Олімпі, а ось для земних потреб його виготовляють наступним чином.

Зняти зелену м'яку соковиту оболонку з 12 великих горіхів на стадії воскового достигання (приблизно - це друга декада червня для центральних регіонів України). Подрібнити, перекласти в скляну посудину, засипати 200г цукру, закрити цупкою тканиною і поставити в прохолодне темне місце (але не в холодильник) на 12 діб. Після цього відцідити "горіховий сироп", що утворився, в чисту скляну посудину, а суміш що залишилася в першій посудині, залити 200мл 70% етилового (харчового) спирту. Банку з горіхово-спиртовим "соком" щільно закрити і поставити на світло на наступні 12 діб. Увага! "Горіховий сироп" (перша фракція) є сильнодіючими ліками, які можна використовувати для широкого загалу - навіть для маленьких дітей і вагітних жінок, але обов'язково лише в рекомендованих лікарем дозах. Як правило, це кілька краплин, розведених в певному об'ємі кип'яченої води чи молока. "Горіховий сироп" потрібно зберігати в холодильникові чи погребі не довше року.

"Горіхово-спиртовий сік" (друга фракція) можна зберігати в звичайних умовах до двох років у щільно закритій посудині, щоб не випаровувався спирт. "Сік" є профілактичним засобом для стабілізації діяльності шлунково-кишкового тракту і може бути рекомендований дорослим людям. Його можна також приймати при незначних шлунково-кишкових розладах по 10-15 мл перед вживанням їжі. Крім цього, "сік" використовують як базисний компонент для приготування інших ліків природного походження.

2007