До головної...

Золота Доба 2007, №5 (6).


ПОЕЗІЯ


Роман Коляда.

У кінець |  Попередня |  Наступна |  Зміст |  Повернутись...

ТВОЇ ПРИКРАСИ - МОЇ ВІРШІ



***


І розумієш, - небо - лише тло,

Місяць і зорі - лише на споді.

Ворскла прийме моє тепло,

Дерева приймуть мою сповідь.



***


Не покладайте великих надій,

Не пишіть мені заповіти.

Я вже буду щасливий, що іній

По смерті розпушить розкриті повіки.



***


Ремонт. Зняли трамвайні рельси і шпали.

Нерозмічений асфальт як чистий лист.

На мосту Патона спинився і палить

Нічний велосипедист.



***


Чумацький Шлях такий яскравий,

Як набережна в годину пік.

Десь там зіллються зорі й фари

І зблиск із-під твоїх повік.



***


Ніч відцвітає, блідне ранок.

Печаль розіб'ється на брук.

Я важко дихаю без твоїх веснянок,

Як ти погано спиш без моїх рук.


2007