|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
До головної... |
Безумовний Закон Єгор Кузьмічов Додаток 9 |
|
Редакція — Усім Додаток 2.2. До Листа Вих. № ЗП-МФУ-001 від "24" січня 2022 р. "Щодо надання державного фінансування з метою реалізації норм чинного Законодавства України" Кодекс законів про працю України Право на працю 01 Право на працю є одним із базових принципів будь-якого суспільства. В Розділі 2 Права, свободи та обов'язки людини і громадянина Конституції в статті 43 стверджується, цитуємо: "Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом". 02 В нашої ситуації з умов відсутності фінансування україномовних видань, Редакція змушена буде зупинити випуск Видань, фактично зупинити працю. Працівники Редакції залишаться без роботи. Така інтерпретація Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", яку демонструє Державне Підприємство по розповсюдженню періодичних видань "Преса" (ДП "Преса") та прийняти ним заходи суперечить/ суперечать гарантованому Конституцією принципу "рівності можливостей у виборі професії та роду трудової діяльності", здійснює дискримінацію за ознакою мови, яка є порушенням прав людини в самому загальному сенсі, та порушенням чинного Законодавства України. Також таке ставлення до норм згаданого Закону фактично суперечить забороні "використання примусової праці", як вказано в Конституції — наполегливе примушення к випуску україномовних видань при відсутності фінансування такого випуску з боку держави. Нагадуємо, в Конституцією гарантується право вільно обирати працю. В нашому випадку це право Редакції вільно обирати мову Видань. 03 Заборона дискримінації у сфері права на працю прямо прописана в статті Стаття 2-1. Рівність трудових прав громадян України Глава I Загальні положення — в Кодексі законів про працю України, далі Кодекс, цитуємо: "Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання". Підкреслимо: "Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці … за мовними або іншими ознаками"... Саме порушенням цієї статті є відмова ДП "Преса" розповсюджувати Видання, що видаються російською мовою з умов, що вони не можуть видаватися, якщо не видаються аналогічне за змістом, об’ємом та тиражем україномовні видання. Причому це подвійне навантаження на працюючих, без дотримання умови відповідного підвищення заробітної плати, на яке Підприємства не має коштів. |
|
|
 |
 |
 |
 |
 |